Как воровство председателя связано с долгом общества в 1,5 миллиона гривен

СТ «Садко» должно государству 1 465 962,95 грн. Что это за сумма, как она возникла и почему. Нередко Белого упрекали в темных делах с кассой СТ. Бухгалтер при этом на собрании перекрикивала всех (кто слышал — помнит) и убеждала, что все у нее хорошо. У нее то, наверное, хорошо, а вот у общества, т.е. у нас — плохо.

Теперь по сути. 9 и 15 апреля 2009 года Белый на свои нужды снял с расчетного счета в Ощадбанке деньги СТ в общей сумме 200 тыс. грн. И до этого он также снимал деньги со счета СТ. Указанные средства в кассу общества Белый не приходовал. При этом деньги он якобы тратил на выполнение работ в СТ, в частности 200 тыс. грн. якобы были переданы (не перечислены!) на ООО «КС-2007″, г.Судак, для выполнения работ по прокладке уличного водовода. Вот только незадача: эта фирма в указанный период не работала, не содержала в своем штате работников и о прибыли не отчитывалась, что впрочем не мешало ей с помощью Белого получать наши деньги. Таким вот незамысловатым образом присваивались те наличные, которые снимал Белый со счетов СТ.

Помимо откровенного воровства, данные действия являются нарушением кассовых операций, что нашло свое отражение в применении к СТ «Садко» штрафных санкций со стороны ГНИ на общую сумму по всем нарушениям 1 465 962,95 грн., т.е. почти полтора миллиона гривен. Наш председатель о таком пустяке как долг общества в 1,5 млн. грн. перед государством скромно помалкивает. Оно и понятно, ведь эта сумма целиком ляжет на плечи членов СТ. А председатель что… а что, он работает, а ему мешают. Возникает только один вопрос к Белому Руслану: что тебе мешают? мешают продолжать воровать?

Подтверждение сказанного о долге смотрите в Постановлении Севастопольского апелляционного административного суда http://reyestr.court.gov.ua/Review/23703753. И обратите внимание, что Белый даже на суд не приехал, хотя знал о нем и везде адрес СТ совпадает с адресом его квартиры. Зато как усердно Белый ходил на судебные заседания, когда судился с Приморскими пенсионерами и иными инакомыслящими в Феодосийском суде, когда выжимал у нас деньги! Вот такой у нас замечательный, трудолюбивый председатель. Но куда деньги уходят, знают только он и бухгалтер. И те, кто говорят, что Белый работает, ведь и вы не знаете сколько и на что он тратит деньги. Поэтому вначале разбирайтесь, а потом говорите. Операции с расчетным счетом СТ это маленькая часть айсберга, которая стала видна, т.к. движение средств по расчтному счету можно проследить. Именно поэтому Правление настаивает, чтобы все платежи производились на расчетный счет СТ «Садко». Что уж тут говорить про наличные, которые давались лично в руки бухгалтеру и председателю.

***

После публикации на электронную почту сайта пришло еще одно судебное решение http://reyestr.court.gov.ua/Review/22222929.  Это Постановление Окружного административного суда АР Крым от 13.03.2012 года по делу №2а-1730/12/0170/5 о взыскании с СТ «Садко» тех 1,5 млн. грн., о которых написано выше. На основании выявленных нарушений и предъявленных штрафных санкций, подтвержденных Постановлением Севастопольского апелляционного административного суда от 21.09.2011 года по делу № 2а-420/11/5/0170, принято решение взыскать с СТ «Садко» налоговый долг в размере 1 473 999,08 грн. В случае взыскания, чтобы рассчитаться с этим долгом каждому члену общества придется раскошелиться (1 473 999 / 688 уч., если делить на всех поровну), это чуть более 2 тыс. грн. с каждого.

Державний герб України

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-420/11/5/0170

21.09.11                                                                                                        м. Севастополь   

          Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Кучерука О.В.,

суддів           Дадінської Т.В. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання          Собко А.В.                              

за участю сторін:

представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представника відповідача- ОСОБА_1, довіреність № 67  від 29.06.11,

розглянувши апеляційну скаргу  Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим  на постанову Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим (суддя     Сидоренко Д.В. ) від 19.04.11 у справі № 2а-420/11/5/0170

за позовом Садівничого товариства «Садко» (вул. Радянська, 7 кв. 13,Приморський, Феодосія, місто, Автономна Республіка Крим,98176)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим  від 19.04.2011 року у справі 2а-420/11/5/0170 позов Садівничого товариства «Садко» до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про скасування рішення було задоволено.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції не є адміністративно-господарськими, а тому строк їх застосування складає 3 роки.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду  повідомлений  у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення  представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим було проведено позапланову виїзну перевірку Садівничого товариства «Садко» за період з 01.10.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами якої  встановлено наступні порушення:

постанови Правління НБУ від 09.02.2005 року №32, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 18.04.2005 року за №410/10690 та п. 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.101.2005 року №40/10320 .

- п. 2.6 . Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.101.2005 року №40/10320 щодо своєчасного та в повній сумі оприбуткування готівки -загальна сума одержаної з банку та не оприбуткованої готівки у касу підприємства за  період, що перевірявся, становить 213 872,59 грн.

За результатами позапланової виїзної перевірки Садівничого товариства «Садко» складено акт №610/23-1/34092398 від 10.09.2010 року.

Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекції Автономної Республіки Крим було винесено рішення форми «С» №0001062301/0 від 23.09.2010 року про застосування штрафної санкції у сумі 1 465 962,95 грн.

Позивачем до Державної податкової адміністрації в АР Крим була подана скарга №30 від 16.10.2010 року (вх. №2189 від 20.10.2010 року) на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим № 0001062301/0 від 23.09.2010 року.

Відповідно до статей 8 та 9 Закону України від 04.12.1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції чинної на час виникнення спірних відносин) ДПА України, ДПА в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі виконують безпосередньо, а також організовують роботу державних податкових адміністрацій та інспекцій, пов’язану, зокрема, із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), контролю за валютними операціями, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків, наявності ліцензій і торгових патентів.

З метою забезпечення єдиного підходу при організації та проведенні перевірок платників податків наказом ДПА України від 27.05.2008 N 355 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, якими визначено, що проводити чи очолювати планову або позапланову перевірку може податковий орган будь-якого рівня, у тому числі ДПА України, ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а не лише орган, на обліку в якому перебуває платник податків.

Рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим №3115/10/25-023 від 02.12.2010 року рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим №0001062301/0 від 23.09.2010 року було скасовано за формальними підставами, передбаченими п. 7.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України  від 21.06.2001 року №253, зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758 (а.с.39-44).

Відповідно до статті 12  Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990 року № 509-XII  (в редакції чинної на час виникнення спірних відносин) Державній податковій адміністрації в АР Крим надано право скасувати рішення підпорядкованих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства.

          Керуючись статтею 12 Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990 року №509 та підпунктом 3 пункту 9 Положення про порядок подачі і розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженогонаказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року №29, зареєстрованим в  Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за №723/1748 (із змінами і доповненнями), Державна податкова адміністрація в АР Крим скасувала рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 23.09.2010 року №0001062301/0 та зобов’язала Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим прийняти стосовно Садівничого товариства «Садко» рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі  1 465 962,95 грн. у відповідності з вимогами чинного законодавства.

          За результатами розгляду скарги позивача  та на виконання рішення Державної податкової адміністрації   в АР Крим, Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим прийнято оскаржуване  рішення №0001422301 від 08.12.2010 року.

          Приймаючи постанову від 19.04.2011 року Окружний адміністративний суд  АР Крим виходив с того, що фінансові санкції за порушення норм регулювання обігу готівки за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, та їх застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України, і тому рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим №0001422301 від 08.12.2010 року прийнято понад строки передбачені ст. 250 Господарського кодексу України, а тому підлягає скасуванню.

          З таким  висновком  суду першої інстанції  колегія судів  не може погодитися  з огляду на наступне.

          Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених -законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовувані уповноваженими  органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

          Частиною 2 статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

          Крім того, статтею 241 Господарського кодексу України, зазначено, що перелік правопорушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

          Проте судова колегія зазначає, санкції, які застосовані Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим до Садівничого товариства «Садко» встановлені указом Президента України не можуть розглядатися як адміністративно-господарські санкції.

          До того ж, фінансові санкції, які застосовані Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим до Садівничого товариства «Садко» не спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

          Статтею 1 Господарського кодексу України передбачено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

          Відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання, поряд з суб’єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

          Таким чином, в даних правовідносинах орган державної податкової інспекції не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання.

          Крім того, статтею 4 Господарського кодексу України передбачено, що   адміністративні та інші відносини управління за участі суб’єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання, не є предметом регулювання цього Кодексу.

          Стаття 10 Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990 року №509 визначає функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій. Серед функцій не передбачено безпосереднього здійснення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання в даних правовідносинах.

          Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 передбачено, що податкові органи мають право самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі. Коли така податкова декларація була надана пізніше -за днем її фактичного подання.

          У зв’язку з цим строк застосування до суб’єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій передбачених статтею 250 Господарського кодексу України не розповсюджується на фінансові санкції, які застосовуються органами державної податкової служби до порушників, зокрема, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» та Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, штрафні санкції підлягають застосування протягом трьох років.

          Обґрунтованість вказаного висновку підтверджується також тим, що на даний час це питання врегульовано Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 року №2756, яким внесено зміни до статті 250 Господарського кодексу України, а саме статтю 250 Господарського кодексу Українидоповнено частиною 2, якою передбачено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначений Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

          Таким чином, з наведеного законодавчого припису випливає, що оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених дій. А відтак невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абзац третій статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 N 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»).

          При викладених обставинах, судова колегія вважає помилковим посилання суду першої інстанції  на строки застосування фінансових санкцій, які встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, оскільки  Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 встановлена спеціальна норма щодо застосування фінансових санкцій  за виявлені порушення.

          Отже, в даному випадку відсутні будь-які підстави щодо застосування до спірних відносин строків, передбачених статтею 250 Господарського Кодексу  України.

          Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 (діючого на час виникнення спірних відносин) визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

          Таким чином, у зв’язку із тим, що в указі Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» від 12.06.1995 року №436/95 не передбачені строки застосування фінансових санкцій за порушення, то для визначення цих строків необхідно застосувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181.

          Пункт 17.3 статті 17 до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 прирівнює сплату (стягнення) штрафних санкцій до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

          Крім того, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, з метою забезпечення прав платників податків та роботи податкових органів щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до порушників у межах чинного законодавства, встановлення єдиного порядку застосування норм цього Закону затверджено Інструкцію про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (наказ Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03. 2001 за № 268/5459ІЗ).

          Даною Інструкцією передбачено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій — це рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право органам державної податкової служби застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

          Дія цієї Інструкції поширюється на юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичних осіб, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки, збори інші обов’язкові платежі, у тому числі на осіб, які відповідно до чинного законодавства мають статус податкових агентів, а також обов’язок щодо сплати штрафних (фінансових) санкцій відповідно до законодавчих актів, якими органам державної податкової служби надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

          Таким чином, Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим під час прий та Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, штрафні санкції підлягають застосування протягом трьох років.няття оскаржуваного рішення №0001422301 від 08.12.2010 року діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.

           Згідно  пункту 3 частини першої статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати  її та прийняти нову постанову.

           Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

          Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції судове рішення прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2011 року у справі  2а-420/11/5/0170 підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові.

          Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову задоволенні позовних вимог.

          Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1ст.198, п.1, п.4 ч.1ст.202, ч.2ст.205, ст.207  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011 року у справі 2а-420/11/5/0170 скасувати .

Прийняти нову постанову.

          У задоволенні позовних вимог Садівничого товариства «Садко» до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про скасування рішення- відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного  суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний  текст судового рішення виготовлений  19 вересня 2011 р.

Головуючий суддя          підпис                              О.В.Кучерук                                  

                             Судді           підпис                               Т.В. Дадінська                                                          

                                                 підпис                               М.А.Санакоєва

Комментировать

Вам необходимо войти, чтобы оставлять комментарии.

Информационный сайт СТ«САДКО»